Ансамбль “Сонечко”

Світить ясно «Сонечко» з Берездівського віконечка
Традиції. Культура села Берездівці

«Казкою мого життя є Берездівці» – так називала це село Миколаївського району його уродженка Ярослава Гапій в своїх споминах. Українське село – це лоно з якого на світ народжуються квіти, що несуть правду і працю любови, відданість і шану до рідної землі. Знаємо, що духовним і інтелектуальним рушієм крізь історію в нашій державі були люди – вихідці з села, такі як Горигорій Сковорода, пророк Тарас Шевченко, Іван Франко, Андрей Шептицький, Іван Огієнко та сотні инших достойних пізнання українців. Майже кожен із них віддавав частину своєї справи на те, щоб сила і розвій рідного слова, пісні, традицій мистецької краси ширився і діставався в серця майбутніх поколінь. Тому ми, сьогодні, як їх діти, не можемо забути, загасити той палкий вогонь села, який індитифікує нас як громаду, завжди співучу і життєрадісну. Попри всесвітні занепади й навалу тьми в Славі Господній, ми хочемо нести цю жагу творчого просвітництва.
Отож, дорогі читачі мова йтиме про чудову берездівецьку землю і її таланти, а саме про дитячий вокально-танцювальний ансамбль «Сонечко». Але до того, як ми почнемо докладно виясняти хто вони такі і що роблять, мусимо заглянути в мистецьке минуле села Берездівці, дізнатися у кого ж вдалися ті дітки, що так гучно співають на весь край. Джерелом наших коротких описів є спогади пані Мирослави, що на початку згадали її, бо по них видно, що то жінка надмірної тонкості відчуття краси природи, поетичного слова і співу. Будучи донькою берездівецького священика події її життя відбувалися в 20-х та 30-х роках минулого століття.
Літо 1925 року з труднощами для українців, що потерпали від польського гніту в селі відкривається «Просвіта». Першою виставою, яка відбулася з великим успіхом була «Натака Полтавка». Та за три роки руками селян було збудовано нову будівлю «Просвіти», а 28 серпня на святкування дня села було організовано урочисте відкриття. Ось як про це згадує авторка: «В цей радісний, сонцем залитий день, з’їхалися з довколишніх сіл запрошені священики з родинами, студенти і багато сільської молоді. Після соборної служби божої в церкві, всі люди рушили походом під дім «Просвіта». У дім зайшли священики і церковний хор. … У залі був прибраний вишивкою і квітами стіл, а на ньому хрест, свічки «трійця» і в великій гуцульській мисці вода. П’ятьсвящеників у вишиваних ризах відправили «Водосвяття», хор відспівав многих літ українському народові, гостям і парафіянам. Третя частина свята – це концерт, який почався при по береги заповненій залі».
На початок концерту, згадує Мирослава Гапій, один отець з сусіднього села виголосив патріотичну промову і мішаний хор почав співати такі пісні, як: «Грають труби над Дністром», «За рідний край за народ свій», «Ми гайдамаки». Аматорський театр відіграв сценічну картину: «Запорожці пишуть лист до султана», а також, декламувалися вірші Т. Шевченка: «Розрита могила», «Суботів» та О. Олеся «Чого народ мій нещасний», «Ридати хочеться» і «Маківка». Далі хор співає «Ще не вмерла Україна» і «після першого такту зірвався з місця весь зал і могучим дзвоном крізь відкриті вікна понісся на всі сторони села український гімн нечуваний в Берездівцях досі ніколи».
На сцені в домі «Просвіта» «процвітала воля». «Як маків цвіт окрашало її козацтво і дівчата в пишних козацьких строях, лунали пісні «Ми гайдамаки, ми ненавидимо ляцькеє ярмо», «Не пора, не пора», «Коли ви вмирали», «Чорна рілля ізорана», «Чуєш брате мій», «Червона калина», «Ставок заснув», «На вулиці скрипка грає», «Сумно марно по долині», «На небі сонце гасне» та багато инших. Багате театральне життя було в залі «Просвіта». Ставились вистави «Наймичка», «Ясні зорі», «Ой не ходи Грицю та на вечорниці», «Степовий гість», «Сотниківна». Сама пані Мирослава організовувала дитячий драматичний гурток серед п’єс у його виконанні були «Дитячий вік», «В ніч під свято Миколая», «В чужому пірю», коли діти і їх батьки шили костюми власними руками.
«В солов’їних берездівецьких садах виростало нове співуче юнацтво, особливо гарні в селі були чоловічі голоси та знамениті танцювальні вечорниці. Молодіж і старші громадяни, не дивлячись на втому після цілоденної праці в полі радо приходили на проби вистав і хору, щоб відпочити тілом і душею». Ось таке культурне життя було в Берездівцях в міжвоєнний період. Тепер ми можемо поглянути, що ж передалося в душу берездівецьким діткам від їх нащадків. Отож ансамбль «Сонечко», як все було.

У 2004 році на роботу до Народного дому с. Берездівці приходить Марія Василівна Гринів і відразу вона збирає діток та створює вокально-танцювальний ансамбль «Сонечко». Перший урочистий виступ відбувся уже в травні на День матері у рідному селі. Від того часу діти із запалом починають працювати над своїм мистецьким вмінням, проводячи репетиції, витворюючи нові танці, вивчаючи нові пісні для доброго репертуару. Така динаміка і завзятість ансамблю та його невтомного керівника Марії Василівни, несла рясні плоди української народної пісні і танцю, культуру краси і любові до сердець не тільки односельчан, а й на весь район та область.
Сьогодні «Сонечко» – це близько 30-ть дітей, які формують дві групи: молодшу (вік: 9-10 років) та старшу (13-15 років), це дає можливість розширити творче поле колективу, презентуючи пісні та танець різного жанру й характеру. Всі ці дітки народились або походять родом з цього мальовничого, вишневого села Берездівці. Вони несуть особливу енергетику і зміст духовного надбання своїх дідів і бабусь, силу любови берездівецького краю, відтворюючи все це у мистецтві танцю, пісні, поезії. Серцем ансамблю, звичайно, є його керівник Марія Василівна, саме вона є композитором, який творить світогляд дітей, дає їм приклад для розуміння та сприйняття зовнішнього світу, як творіння краси, добра, кохання, що все воно славить Творця Небесного. Пані Марія розуміє, що дітям нині потрібно прищеплювати і плекати в них християнські цінності, які закладені в українській культурі та національних традиціях. З її праці видно, що тільки любов до діточок, дає їй сили долати всілякі труднощі, хворобу й негаразди. Адже ми знаємо, що всіляких проблем у сфері культури й мистецтва у нашій державі маємо придостатньо. Хіба тільки на таких людях, котрі вміють жертвувати собою, заради духовного поступу народу, можемо надіятися на краще майбуття. Гадаємо, що діти приймуть це насіння від їх керівника, і буде кому заступити його на подальшому мистецькому шляху Народного дому с. Берездівці.
Отже, які здобутки має «Сонечко» на творчій ниві нашого Прикарпаття? Зачинаючи від 2004 року дитячий вокально-танцювальний ансамбль «Сонечко» побував на різних імпрезах, концертах, фестивалях. Звикла є коляда у рідному селі та м. Новий Розділ, де діти по хатах ходять вітаючи кожного, на Пасху вони організовують веселі гаївки та хороводи. А в 2007 році ансамбль виступив з гаївками у місті Львові біля пам’ятника Т. Шевченку, після цього прийшла велика подяка за чудовий виступ «Сонечка» від райдержадміністрації у відділ культури, який виголосив цю вдячність на все село. У 2006 році колектив було нагороджено грамотою за 2-ге місце та кращу програму-композицію в районному огляді-конкурсі «Ой, радуйся, Земле». В Миколаєві діти отримали подяку за участь у міському конкурсі колядок і вертепів під час святкового дійства «Різдвяна казка» 2007 року. Добрим здобутком ансамблю «Сонечко» стала його участь й отримання диплому: «Лауреат районного етно-фестивалю «Стільське літо-2008».
Ще багато де виступали дітки з «Сонечка», жодні святкування села не обходиться без дитячого ансамблю, чи-то на роковинах Шевченкових днів, чи-то на День Незалежності чи Конституції, всюди воно гріло своїм теплим промінням української пісні. Проте, сьогодні, хочемо привітати цей чудовий дитячий колектив з його річницею – 5-ть років творчої самодіяльності. Декілька тижні тому відбувся святковий вечір з нагоди п’ятиліття вокально-танцювального ансамблю «Сонечко» Народного дому села Берездівці. Цю подію варто, хоч коротко, але описати, бо такого фурору й повного залу в селі давно вже не було.
З хліба й вишиваного рушника почалось привітання «Сонечка» всіх присутніх у залі. Пролунали такі слова: «Ми дякуємо господу Богу, за світлу й щасливу дорогу, і в пісні його прославляємо, для нього як пташки співаємо!» Яскравий, колоритний український стрій, яким були зодягнуті учасники ансамблю вражали і захоплювали своєю природністю. Не дарма так гарно, бо всі ті костюми, сукенки, вишиванки було зроблено, здобуто власними силами, на батьківські кошти. Від зачину концерту солов’їні дитячі голоси прорізали простір і наповнили радістю атмосферу залу, і полились пісні: «Країн багато в світі є», «Україночки дівчата», «Україна ненька», «Козачата», «Чобітки», «Мамині казки», «Попрошу я у сонця ласкаво», «Будемо козаками», «Мамині очі», «Дівчина калина», «Прийшла кума до кумоньки» та інші. Вартими уваги і дуже живими були виконані танці: «В саду гуляла», «Сучасний танець», «Ча-ча-ча», «Танець з віночками» та завжди яскравий «Циганський танець», який захопив публіку у супроводі її гучних оплесків. Також, в часі між піснями, лірично читалося поетичне слово на тему матері, батьківщини і любови до Бога. У репертуарі «Сонечка» відчутно поставлений акцент на духовній пісні, що є так важливо у сучасному секуляризованому світі. Як пояснювала художній керівник колективу Марія Василівна: «У праці з дітками мусимо мати до них велику повагу, щоб здобути їх серця, наші берездівецькі діти є дуже креативними, вони завжди хочуть десь їхати, виступати, щоб їх бачили і чули. Знаєте, часто, не легко добиватися цього виїзду, чи організувати якийсь концерт, стільки сил, часу і нервів витрачаєш, але коли бачиш іскру в очах і старання дітей, ідеш до кінця і часом з війною. Та я дуже радію і вболіваю за них і за те що вони продовжують наші народні традиції».
Останньою піснею на цьому святковому виступі на честь п’ятиліття ансамблю «Сонечко» прозвучала пісня «Є на світі одна країна». Опісля голова села Шпак Микола Михайлович виголосив такі слова подяки: «Я щиро вдячний тим маленьким діточкам, і заслуга тому, що вони так хороше співають, добре танцюють є Марії Василівни Гринів. Вона вклала в ансамбль свою душу, серце, до української пісні, пісня, яка звучить на весь світ. Бажаю «Сонечку» здоров’я і творчих успіхів. Дуже багата наша берездівецька земля на таланти. Щирий уклін вам і всього найкращого». Дякували також місцевим меценатам, приватним підприємцям, які фінансово підтримали проведення річниці, а також всім добрим людям, які прийшли на цей концерт. Берездівчани і «Сонечко» один одному проспівали «Многая літа», і як сказала одна з присутніх гостей концерту в подяку учасникам: «…що в Берездівцях співучий рід, бо співучому роду нема переводу, співучому роду не буде кінця, бо б’ються у грудях ще наші серця».
Володимир Ольшанський

Advertisements

1 коментар

  1. Іван said,

    09/09/2010 at 12:30 pm

    Все це чудово. Але автори сайту забули написати, що в Берездівцях є чудова велика церква, збудована Українськими Греко-католиками, яку сьогодні чомусь тримає православна громада і править там піп, в якого за плечима судимість !


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: